Нові норми харчування у школах – які виклики бачать на місцях

Теми статті: батькам, директорам, освітнім управлінцям, харчування

20 Жовтня 2021

Ольга Головіна

44 850

0

Фрукти, овочі, ягоди, кускус, морська риба, менше цукру й солі. З 1 вересня 2021 року набрали чинності нові норми харчування в навчальних закладах.

Водночас з огляду на чимало викликів, які постали перед закладами освіти та їхніми засновниками (бюджети на 2021 рік розраховували за старими нормами, їдальні потребують переобладання тощо), МОН і МОЗ встановили гнучкий перехідний період з 1 вересня 2021 року до 1 січня 2022 року.

Автори нового меню заявляли, що вартість харчування суттєво не зросте – максимум до 25 грн. Водночас освітні експерти і представники місцевих влад кажуть, що в деяких місцях шкільне харчування коштуватиме дорожче.

Чи витримають місцеві бюджети витрати на нове меню? Де взяти кошти на реконструкцію й оснащення їдалень? Та чи вистачить часу до кінця цього року, щоби зреагувати на комплексні складнощі.

“Нова українська школа” дізнавалася, які виклики заважають школам та засновникам впроваджувати нові норми харчування.

У ЧОМУ ВАЖЛИВІСТЬ НОВИХ НОРМ ХАРЧУВАННЯ

Відповідно до постанови Кабміну від 24.03.2021 №305, нові норми шкільного харчування почали діяти вже з 1 вересня 2021 року.

Проєкт меню для закладів загальної середньої освіти є на сайті Міністерства охорони здоров’я для громадського обговорення.

Особливість споживання цукру, солі та інших харчових продуктів у нових нормах харчування враховує міжнародний досвід, рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я, а також рекомендації дієтологів / гастроентерологів / педіатрів щодо здорового харчування, відповіло МОЗ у коментарі “Новій українській школі”.

Міністерство звертає увагу на те, що необхідно поступово зменшувати споживання напоїв зі значним вмістом цукру.

“Кількість його споживання – це лише харчова звичка, яка дуже добре піддається корекції. Міністерство охорони здоров’я закликає поступово зменшувати цукор у раціоні дітей не лише в школах, а також обов’язково робити це і вдома. Харчування дітей та всіх людей має бути здоровим та збалансованим”, – йдеться в коментарі.

Їдальня Павлоградської школи №9

ВИКЛИКИ, ЯКІ ГАЛЬМУЮТЬ ЗМІНИ В ШКІЛЬНОМУ ХАРЧУВАННІ

Експерт Шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні” й колишній директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля згодний, що потрібно вносити зміни в організацію харчування, щоби воно було більш якісним, повноцінним і смачним для дітей.

“Від якості харчування залежить здоров’я дитини. Кроки, які робить держава, щоби покращити шкільне харчування, – це однозначно добре“.

Однак він вказує на низку проблем на шляху втілення цих змін.

Зокерма, каже, що нове шкільне меню передбачає багато нових продуктів – більше овочів, фруктів, зелень, а суттєво здорожчує вартість шкільного обіду – іноді й 50 гривень.

“У сільській місцевості батьки не завжди зможуть дозволити собі таку розкіш. Цього не дозволять собі й чимала кількість мешканців міст. Багато дітей будуть обходитися бутербродами”, – каже Олег Фасоля.

За його словами, забезпечення харчування в багатьох випадках непідйомне і для місцевих бюджетів, які, відповідно до законодавства, забезпечують безоплатними обідами дітей-сиріт, дітей під опікою, дітей із малозабезпечених родин, початкову школу повністю чи частково.

“На сьогодні бюджети територіальних громад тріщать по швах через брак фінансового ресурсу. Вартість енергоносіїв і все, що з ними пов’язано, суттєво зростає. Місцеві бюджети не знають, як вони почнуть опалювальні періоди. На місцях масово розривають договори з постачальниками газу через те, що ціни, зазначені в тендерах, нині не актуальні. Також зростання ціни на електроенергію суттєве. Це призводить до зростання цін на продукти харчування”, – зазначає Фасоля.

Він із командою розробили приблизне шкільне меню на тиждень, яке дає змогу підвищити вартість не більш ніж до 25 грн. Цими розрахунками можуть скористатися школи та місцеві влади.

Завантажити файл

Наталя Науменко-Хоменко працювала в шкільних їдальнях з 1993 року простим кухарем, шеф-кухарем і технологом. Нині вона директорка Комунальної установи “Нове дитяче харчування” Боярської міської ради. Ця установа почала працювати із січня 2021 року. У підпорядкуванні – 11 шкільних їдалень та дитячий садок громади. З вересня тут уже впроваджують одне з нововведень – зменшення вміст цукру й солі в стравах.

“Харчуємо 3000 дітей, це діти 1–4 класів та діти пільгових категорій 5–11 класів. Із січня 2021 року з бюджету виділено 13 гривень 50 копійок на одну дитину. Тому впроваджувати та виконувати нові норми поки нереально, оскільки всі договори підписані по 31.12.2021 року. Громада не може виділити додаткові кошти на харчування”.

Згідно з їхніми розрахунками, харчування в школах Боярки за новими нормами коштуватиме не менше 25-ти грн.

“До того ж усі їдальні потребують капітального ремонту та перепланування, згідно з НАССР. Новим технологічним обладнанням забезпечені не всі їдальні”, – каже Наталя Науменко-Хоменко.

Олег Фасоля каже, що кардинального оновлення потребують харчоблоки багатьох шкіл у всіх регіонах. Виділених із державного бюджету коштів освітньої субвенції у 2019–2020 навчальному році на ці цілі не вистачило.

“Це не дало можливість оновити всі харчоблоки одночасно. Зараз є залишки освітньої субвенції, але вони йдуть на інші потреби”.

Окрім того, процедура закупівель продуктів недосконала. Вона не захищає інтереси замовника, каже Олег Фасоля.

“Якщо, наприклад, постачальник привозить неякісну продукцію, треба починати нову процедуру закупівель, вона триває як мінімум місяць. Що робити в цей час? Коли ми розриваємо договір, то зриваємо харчування”.

Ще одним невирішеним питанням залишається розроблення технологічних карток нових страв. Це покрокова інструкція, як готується та чи інша страва. Їх розробляють технологи, які мають бути в штаті органів управління освітою.

Низькою залишається і заробітна плата кухарів. Відповідно до штатних розписів і єдиної тарифної сітки, вони отримують заробітну плату за 3-м, 4-м і 5-м тарифними розрядами відповідно до своєї кваліфікації. А це 3 151, 3 391, 3 631 гривні.

“З доплатами виходить приблизно 6 тис. грн. На таку заробітну плату кухарі не погоджуються. У міських школах є багато вакансій кухарів”, – ділиться експерт.

А якщо через підвищення вартості харчування зменшиться кількість дітей, які будуть харчуватися, то в штатних розписах кількість кухарів скоротиться.

“Є загроза, що посада помічників кухарів у сільських школах може зникнути й навантаження з миття посуду, підготовки продуктів харчування до приготування страв ляже на шеф-кухарів. Чи зможе він один забезпечити розмаїття страв?”.

ПОСТУПОВІ КОМПЛЕКСНІ ЗМІНИ

Перша заступниця директора департаменту освіти Житомирської міської ради Світлана Ковтуненко розповідає, що досі немає оновленого меню, а лише проєкт документа.

“Для того, щоби його запровадити, потрібен час на затвердження всіма санітарними службами та виділення відповідних коштів. Тому ми підтримуємо рішення – запроваджувати нові стандарти з 1 січня 2022 року”.

Потрібен час, щоби підготувати громаду до здорожчання харчування в навчальних закладах.

“Ми порахували, що витрати на нове меню збільшуються на 30–40% залежно від регіону. У регіонах засновники й батьки по-різному оплачують харчування. Десь це формула 40/60, десь – 50/50. А, наприклад, у дошкільних закладах Житомира 70% витрат на харчування оплачують батьки, 30% – місцевий бюджет. Ми маємо попередити батьків заздалегідь про здорожчання”.

Суспільство потрібно підготувати й до змін у меню. Харчові звички формувалися в більшості сімей десятиліттями, тож змінити їх раптово не вдасться. Нові страви чимало дітей не зможуть сприйняти, кажуть експерти, оскільки у їхніх родинах харчуються без огляду на збалансоване й низькокалорійне харчування.

“Ми повинні поступово закладати й виховувати розуміння здорового харчування. Потрібно пояснювати про шкідливість надмірного споживання цукру, субпродуктів тощо. Школа має долучатися до виховання тренду здорової їжі. Попервах нові страви будуть не всім подобатися, але поступово треба змінювати харчові звички”, – додає Олег Фасоля.

Найважче буде забезпечити вибором страв сільські школи.

“Спрогнозувати, хто скільки з’їсть і що саме, – дуже важко. Потрібно знати, які замовити продукти. А вони мають обмежений термін зберігання. Довезти їх щоденно до кожної сільської школи практично нереально. Часто постачальники неохоче йдуть на процедуру закупівель. Чим менший обсяг продукції потрібно завести, тим більші затрати постачальника”, – пояснює Олег Фасоля.

Кожна громада під час перехідного періоду має визначитися з різновидом харчування, вважає Світлана Ковтуненко.

“Кожен для себе має визначити, чи це буде аутсорсинг, чи шведські столи, чи фабрика кухонь. У Житомирі є школи, де добудували харчоблок за новими стандартами, поставили параконвектомати, щоби швидко за 45 хвилин виходило 6–7 страв. Є школи, де в шкільній їдальні створено додатковий простір. Туди й батьки хочуть приходити – їсти, проводити час, спілкуватися.

Якщо школи не можуть собі дозволити нового обладнання, ми, як засновник, запропонували рішення – та школа, яка має оснащення, буде забезпечувати харчуванням себе й іншу школу. У Житомирі є 5 закладів, які зовсім не мають харчоблоків. У них завозяться харчі”.

З наступного року всі школи громади мають перейти на самофінансування, тож організація харчування, зокрема, ляже на плечі адміністрації шкіл.

“Багато роботи додасться бухгалтерам, медичні сестри мусять виконувати обов’язки діетсестри. А їх цього навчали? На мою думку, харчуванням мають займатися виключно спеціалізовані підприємства, установи, де є спеціалісти. Такі організації мають бути створені в громадах”, – міркує Наталя Науменко-Хоменко.

Виклики в організації харчування за новими нормами вимагають комплексного рішення, кажуть експерти.

“Потрібен фінансовий ресурс. На законодавчому рівні варто закріпити той відсоток, який громада має виділяти на організацію харчування в школі й дошкіллі“, – радить Олег Фасоля.

“Проблеми в шкільному харчуванні – більш глобальні. Не можна відразу все кидати на плечі директорів шкіл, громад, коли роками нічого не робилося. За пів року вирішити це неможливо. Треба дати час, допомогу від держави молодим громадам, особливо там, де багато шкіл у сільській місцевості, – зазначає Наталя Науменко-Хоменко.

Добре, якщо держава візьме на себе зобов’язання харчувати учнів 1–4 класів та пільгові категорії 5–11 класів, встановить згідно з новими нормами загальну суму для харчування, наприклад, 25 гривень.

За 2–3 роки можна зобов’язати громади зробити перепланування та капітальні ремонти їдалень, закупити технологічне обладнання та інвентар. Тільки після цього реально виконувати новий санітарний регламент, запроваджувати нові норми [харчування] і нове меню.

Цю реформу треба робити, але по-розумному. Інакше скинуть усе на наші плечі, а потім зроблять винними. Нас не чують, нас змушують виконувати те, що не в наших силах. Якщо немає коштів, реформи не буде”.  

 

Менше солі та цукру: презентували Стратегію реформування шкільного харчування

13 листопада 2023 року в Україні презентували Стратегію  реформування системи шкільного харчування до 2027 року. Уряд ухвалив її 27 жовтня 2023 року. Одна із цілей Стратегії — зробити так, щоб учні не відмовлялися від несолодких напоїв, свідомо обирали овочі, розуміли принципи здорового харчування. Що ж нового очікує на шкільні їдальні у 2024 році? Як війна впливає на закупівлю продуктів та харчові звички дітей? Чим не схожі обіди для початкової школи та старшої? Чого ще бракує в раціоні учнів? 

Хтось може сказати, що нині, за воєнного стану, не час дбати про шкільне харчування. Утім, експерти переконані: зміни, які розпочалися з оголошення у 2020 реформи (з ініціативи першої леді Олени Зеленської) та введення в дію з 1 січня 2022 року нових норм та порядку організації харчування в закладах освіти, мають навіть прискоритися. Адже випробування позначаються на здоров’ї дітей, тож дорослі повинні зробити все, що в їхніх силах. І якщо до перемоги ми не можемо зменшити стрес, який школярі відчувають, є шанс компенсувати негативні наслідки правильним харчуванням — тим, що неабияк впливає на здоров’я дітей та підлітків. 

Чи їстимуть борщ європейські школярі?

Смачні страви на кшталт баноша, болоньєзе, бланманже на столах школярів — частина глобальних процесів. Здорове харчування — це те, без чого неможливо сформувати здорове освітнє середовище в Новій українській школі. Про це сказано, зокрема, у Національній стратегії розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у Новій українській школі. Адже одна з її цілей: забезпечити учнів їжею та напоями, які відповідають сучасним принципам здорового харчування, рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України, сформувати культуру здорового харчування, правильних харчових звичок, основ здорового харчування та здорового способу життя.  

Якщо мислити глобальніше, схожі реформи втілюють у понад 90 країнах, що входять до створеної у 2021 році міжнародної Коаліції шкільного харчування (School Meals Coalition). До неї планує приєднатися й Україна, як повідомляє МОН. Організація, яку координує Всесвітня продовольча програма ООН, планує зробити до 2030 року так, аби на кожну дитину в школі очікував здоровий поживний обід. Країни діляться найкращими кулінарними практиками та способами заохочення до здорового способу життя, тож у шкільних меню є страви з різних країн. Так діти ще й знайомляться з культурою та національними особливостями інших держав. І не лише в Україні в шкільних їдальнях вже подають італійський суп мінестроне, а й в Італії згодом, певно, учні смакуватимуть український борщ.

Як на плани вплинула війна

Наразі 7% шкіл здатні організувати харчування лише для учнів пільгових категорій, 12% взагалі не можуть, а 27% не потребують роботи шкільних їдалень, бо працюють дистанційно або в змішаному форматі. 

У Стратегії проаналізовано, які додаткові виклики виникли. Це, зокрема: 

• недостатність обсягів місцевих бюджетів в умовах повномасштабного вторгнення рф забезпечувати виконання норм харчування в закладах освіти;
• втрата постачальників харчових продуктів або послуг з організації харчування через віддаленість територій, пошкодження автомобільних шляхів тощо. Зокрема, логістика постачання ускладнена, через що заклади освіти не можуть вчасно отримувати замовлені харчові продукти;
  

• внаслідок воєнних дій пошкоджено обладнання (у 232 закладах середньої освіти) та харчоблоки (нині відомо про 301 таку школу);
  

• перешкоджання енергетичної кризи та повітряних тривог організації харчування в закладах освіти;

• нестача кухарів, інших працівників на кухні (частково це пов’язано з війною, бо люди йдуть добровольцями боротися з ворогом, стають переселенцями);
  

• необхідність підтримати безоплатним харчуванням дітей-переселенців, частина з яких втратили майно, житло. Кількість дітей з-поміж внутрішньо переміщених осіб, які цього навчального року отримують безоплатне гаряче харчування, — понад 53 тис., що вдвічі більше, ніж минулого навчального року (25 тис.)

Звісно, плани подолання цих моментів враховані на 2023–2024 роки. А ось чи змінилися у школярів харчові звички через військовий стрес, вчені ще не знають. В Інституті громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва якраз проводять таке дослідження, аналізуючи анкети батьків українських учнів. Основними завданнями цього дослідження є визначення характеру та поширеності різних порушень харчової поведінки у дітей внаслідок військового стресу в Україні. Це допоможе згодом як скоригувати меню, так і підготувати матеріали для учнів, де міститимуться поради, як, скажімо, перестати заїдати стрес або як відновити після стресу апетит. 

500 нових страв, квести та фабрики-кухні

До 2027 року очікують зміну харчових уподобань школярів у бік прихильності до правильного харчування, зниження відсотка ожиріння серед дітей. Для популяризації здорового харчування планують створити відповідний освітній контент (ігри, вікторини, онлайн-ресурси, квести). Зокрема, більшість інформації з реформи системи харчування для дорослих і дітей буде розміщено на тематичному порталі ЗНАЇМО. У школах збираються поширити понад 500 технологічних карток сучасних апетитних здорових страв та навчити шкільних кухарів їх готувати. А ще невдовзі в усіх регіонах України мають з’явитися освітні фабрики-кухні, що є новою формою забезпечення школярів обідами. Будівництво першої з них у Бучі — на фінальному етапі. Тут щодня робитимуть 10 тис. порцій гарячих обідів і відправлятимуть до 30 шкіл. 

Стратегія поділена на два етапи, і на перший, який триватиме до кінця 2024 року, вже є операційний план. Наприклад, вже наступного місяця, у грудні, займуться створенням механізму для залучення донорських коштів на харчування. Аби ціни на шкільні обіди не зростали безконтрольно, до лютого 2024 року школам мають бути надані рекомендації щодо встановлення нижньої межі вартості харчування на одну дитину. У березні 2024 розглядатимуть можливість розширення переліку категорій дітей, що забезпечуються безоплатним харчуванням. 
У вересні 2024 планують розпочати підготовку здобувачів за професією «Кухар закладу освіти», а програму підвищення кваліфікації шкільних кухарів затвердять вже цього листопада. У 2024 році збираються підготувати за сучасними програмами 36 кухарів-тренерів, які мають передати досвід 5 тис. працівників шкільних їдалень. 

Орієнтовні чотиритижневі сезонні меню для шкіл, які розробляють експерти з Інституту громадського здоров’я ім. О. М. Марзєєва, мають затвердити та передати до шкіл у грудні 2024 року. Ще цього року планують провести підвищення кваліфікації стосовно основ здорового харчування 75 тис. вчителів початкової школи та вихователів дитсадків. 

Порції відповідно до віку

Нагадаємо, за якими нормативами діють шкільні їдальні з 2021 року. Замість стандартного обіду пропонується відповідна порція для дитини певного віку. Адже якщо людина отримує більше калорій, ніж потребує, це призводить до надлишкової ваги. А якщо менше — це заважає повноцінному розвитку організму. Наприклад, каші чи страви з бобових учням 5-го класу і старшим дають на 30 г більше, ніж дітям початкової школи, хліба — на 20 г. Порція млинців з м’яким сиром для дитини 6–10 років — 100 г, для доросліших учнів — наполовину більша. Різними для різного віку стали норми м’яса та риби, вершкового масла та олії. Загалом під час розрахунків орієнтуються на те, що обід дитини до 11 років повинен мати енергетичну цінність 630–735 ккал, дитини 11–14 років — вже 620–840 ккал, а старшокласників — 810–945 ккал.

via GIPHY

На картоплю ввели окрему норму

Усі знають, що овочів та фруктів треба їсти більше. Але не секрет, що раніше в шкільному раціоні це вирішувалося просто й дешево: овочі — то виключно картопля (у кращому разі ще капуста), а фрукти — то тільки яблука. Дослідження довели, що українські школярі споживають забагато картоплі, що призводить до надлишкової ваги. Останні два роки у звітах про стан виконання натуральних норм харчування картоплю рахують окремо. Переважно цей овоч іде на приготування перших страв та одну-дві окремі страви на тиждень. До того ж картоплю мають готувати більш корисними способами: наприклад, запікати. 

Овочі мають бути щодня

А ось справжні джерела вітамінів — свіжі й заморожені овочі та зелень — мають бути щодня, на кожне харчування — по 100 г. І краще не один вид, а асорті овочеве, салат (але це лише рекомендація). Квашена капуста та солоні огірки навіть узимку не замінять решту варіантів, адже їх дозволено пропонувати лише раз на тиждень. Передбачено й те, як зберігати вітаміни у продуктах: заборонено відварювати овочі за день до приготування салатів, не можна заправляти їх заздалегідь.

Нові норми легше виконувати, якщо орієнтуватися на нове меню від зіркового кухаря Євгена Клопотенка. Нині чимало шкіл поступово вводять у своїх їдальнях страви зі «Збірника рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах». Там навіть бутерброд замість нащадка радянських часів (хліб, масло та сир чи ковбаса) перетворюється на кулінарний витвір з листком салату та овочевим додатком: тертою морквою, капустою, кружечками солоного огірка. Легко зорієнтуватися, як додавати овочі скрізь: у гарніри, десерти. Скажімо, рис обов’язково з овочами, незвичний смак має салат з буряка та ячної каші. Грецький суп авголемоно школам пропонують як суп із лимоном. Також кухарі мають відповідь, як з одного виду овочів приготувати різноманітні страви, щоб учням не набридло: наприклад, морквяний крем-суп, морквяна котлета, морквяне пюре з імбиром.

via GIPHY

Фрукти теж щодня

Замість установки дати «щось одне вітамінне» чіткі норми: не лише овочі, а й фрукти мають бути щодня, свіжі чи заморожені (по 100 г порція). А раз на тиждень хоча б 25 г сушених фруктів та ягід (наприклад, на узвар). На сніданок двічі на тиждень заплановані соки, але обов’язково без додавання цукру та підсолоджувачів. Загалом три чверті їжі дитини мають становити продукти рослинного походження. 

Можна запропонувати різні рецепти зі свіжих фруктів: асорті, фруктові салати, каші з подрібненими фруктами, молочні коктейлі з фруктами. Добре, що окремі школи вже вводять смузі. Також можна запозичити позитивні традиції щодо ритуалів споживання свіжих овочів та фруктів. Наприклад, у школах Канади проводять так звані сніданки-бесіди, під час яких спілкуються як на ранковому колі або читають цікаві книжки та їдять фрукти.

Сосиски на сніданок — це минуле

Раніше в раціоні школярів п’ята частина всіх страв з м’яса припадала на ковбасу та сосиски. Зі шкільного харчування їх взагалі вилучили через високий вміст солі. Птицю (курку чи індичку) дають переважно на сніданок та ще один раз на тиждень на обід. М’ясо на обід має бути тричі на тиждень. Порції птиці та м’яса: 70 г — для учнів до 10 років, 100 г — до 14 років, 120 г — від 14 років. Заради насичення дитячого організму білком також тричі на тиждень готують яйця.

«Поза законом» у школі оголошені: заморожені напівфабрикати, гриби, консерви, ковбаса та сосиски, копчена та солона риба, продукти з трансжирами, газовані напої, кава, непастеризоване молоко, соки та все надто солодке (з вмістом цукру понад 10 г на 100 г продукту) та надто солоне (з вмістом солі понад 0,12 г на 100 г продукту). Заборонені також продукти, у які були додані ненатуральні ароматизатори, синтетичні барвники, підсилювачі смаку та аромату, консерванти.

via GIPHY

Рибні дні повернулися

Рибу мають давати двічі на тиждень. Учням початкової школи  належать порції по 60 г, старшокласникам — вдвічі більші (120 г), а для учнів 5–9-х класів — 90 г. Ідеться навіть про включення до меню корисної морської риби, але це не норма, а лише рекомендація.

Каші — основний гарнір

І на сніданок, і на обід за новими нормами треба готувати злакові каші та макарони з вищим вмістом харчових волокон. Їх замінюють лише два-три рази на тиждень страви з бобових та один-два рази — з картоплі. Також рекомендують віддавати перевагу кашам з вищим вмістом харчових волокон: скажімо, гречаній крупі замість рисової.

Цього року виходять на норму солі

Знаєте, яка норма солі на добу для учня початкової школи? Лише один грам. Саме стільки рекомендовано Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Та й старшим дітям дозволено не значно більше: 1,5 г. До слова, дві сосиски на день на дві третини перекривають потребу дитини до 10 років у солі, а один плавлений сирок перевищує (1,2 г) її денну норму. Саме тому вони заборонені в шкільних їдальнях та буфетах.

До 2021 учні споживали набагато більше солі, тож на правильну норму перехід мав відбутися лише з 2023 року. До кінця 2021 року додатково давали 75% норми солі, до 31 серпня 2022 року — половину, з вересня до кінця 2022 року — чверть. Сіль учні вживають лише йодовану.

Найбільший супротив викликали напої без підсолоджування

Ще одна незвична для сучасних дітей заборона: напої більше не можна підсолоджувати. Відомо, що діти споживали щодня 67 г доданого у страви цукру (за даними 2019 року), що значно перевищує допустимі здорові межі. Тож двічі на тиждень діти споживають чай без цукру чи його замінників, а ще двічі — какао з молоком. Як показують опитування, саме до зниження вмісту цукру школярам звикнути найважче. Чимало з них відмовляються від напоїв.

Знов-таки підказка є в новому меню: лимонад, цикорієвий напій, липовий чай, чай з мелісою, масала, каркаде без цукру пити легше, бо вони мають власний яскравий смак.

Звісно, цукор обмежили в усіх стравах. У сніданку цукру та меду має міститися не більш ніж 7,5 г, на обід — 10 г. У булках, здобі цього інгредієнта має бути не більш ніж 5 г на 100 г хлібобулочного виробу.

via GIPHY

Молочні продукти щодня на сніданок

За чинними донедавна нормами на учня було передбачено лише пів склянки молока чи 100 г кисломолочних продуктів на тиждень. За новими правилами щодня дитина має отримувати на сніданок молочні чи кисломолочні продукти, бажано з доданим вітаміном D: склянку молока 2,5–3,2% жирності, або 125 г йогурту 1,5–2% жирності чи кефіру 2,5–3,2% жирності. Напій можна замінити такими продуктами: 125 г кисломолочного сиру, або 70 г м’якого сиру, або 25 г сметани, або 15 г сиру твердого. І ще такі самі порції сиру чи сметани учні отримують тричі на тиждень на обід.  

---

Якщо організм майже без сил: Правила харчування для зміцнення імунітету

Контролюватимуть якість жирів

Із харчових продуктів для дітей виключено маргарин та дешеве масло — допускається лише з масовою часткою жирів від 72%. У страви залежно від віку додають 2–3,5 г масла на сніданок та 2–5 г на обід. Рафінована олія теж має певні стандарти якості: має містити понад 50% мононенасичених жирів та менш ніж 40% поліненасичених (відповідно на сніданок — 3,5–6,5 г, а на обід — 7–10 г). До слова, якщо треба додавати жири у страви, то саме олії віддається перевага. 

Жирність продуктів, звісно, теж мають контролювати. Наприклад, на обід дітям 6–10 років корисно вживати не більш ніж 24 г жирів, 11–14 років — до 29 г жирів, 14–18 років — до 32 г жирів. З них насичених жирів — третина. Наприклад, таку кількість покриє порція страви з яловичини на обід.