На допомогу вчителям

ПЕДАГОГІЧНІ ПРИЙОМИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ
         Початок уроку має створити відповідний настрій на навчальну діяльність. Можна почати напівжартівливо, знайомлячи учнів із планом уроку: «Спочатку ми помилуємося вашими глибокими знаннями під час опитування, потім потренуємо мозок – порозв’язуємо задачі, нарешті витягнемо зі схованки дещо цінне».
         Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза.
         Якщо учні часто подають домашнє завдання на перевірку, то ця процедура відпрацьовується і запам’ятовується надовго.
         Використовуйте гру-відпочинок посеред уроку. Гра повинна допомагати пізнанню, займати чітко відведений час.
         Психологи рекомендують використовувати, крім голосових, ще й невербальні команди (жести, міміку).
         Запропонуйте учням на початку та в кінці уроку сигналізувати про свій емоційний стан за допомогою спеціальних піктограм. Якщо «посмішок» у кінці уроку стало більше – урок вийшов.
Домашнє завдання
         Домашнє завдання повинно мати три рівні:
1)     обов’язковий мінімум (під силу будь-якому учневі);
2)     тренувальний;
3)     творчий (скласти до теми кросворд, казку, плакат, вірш, розробити власні дидактичні матеріали тощо).
Талановитими учням пропонують особливо складні завдання.
Подача домашнього завдання може бути цікавою. Наприклад:
§        влаштувати пошту (домашнє завдання у конвертах);
§        використати якусь формулу, відповідь буде номером домашньої задачі.

ОРГАНІЗАЦІЯ АКТИВНОЇ РОБОТИ НА УРОЦІ
Типові помилки
         Учитель намагається зацікавити дітей дуже абстрактними для них поняттями.
         Учитель мотивує вивчення словами «Ви повинні вивчити…» (Кому? Для чого?)
Прийом «Приваблива мета»
         Шукайте просту, зрозумілу, привабливу мету в колі вікових інтересів та захоплень учнів.
         Здивуйте учнів, адже ніщо так не стимулює роботу мозку, як цікаве, незвичайне.
Прийом «Відтягнута відгадка»
         На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом. Можна це зробити наприкінці уроку, щоб з цього почати наступне заняття.
Прийом «Знайди помилку!»
         Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне припускається помилок, про що обов’язково заздалегідь попереджає учнів. Можна успішно використовувати й для письмових завдань.
         Є сенс припускатися помилки в типових «помилконебезпечних місцях». Приклад: 2+2×2=8 (правильна відповідь 6)
         Не використовуйте прийом, якщо в учнів не має засобу довести істину.
Прийом «Практичність теорії»
         Введення в теорію учитель здійснює через практичні задачі, користь яким очевидна учням.
Прийом «Запитання до тексту»
         Цей прийом використовується, зазвичай, під час закріплення знань (на уроці чи вдома). Учитель пропонує учням після ознайомлення з текстом виділити головну думку, оцінити й після цього поставити запитання. Цим прийомом можна активізувати слухання лекції, захист робіт учнів. Як правило, на поставлені запитання відповідають інші учні. Можна провести конкурс на найцікавіше запитання.
Гра «Так – ні»
         Використовується для зацікавленості учнів, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає школярів слухати один одного, складати розрізнені факти в єдину картину, систематизувати наявну інформацію.
         Учитель або учень задумує дещо (об’єкт, предмет тощо). Учні намагаються здогадатися, про що йдеться за допомогою своїх запитань, на які вчитель (учень) може відповідати тільки «ТАК» чи «НІ».

ПОРАДИ ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРАЦІВНИКУ 

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми . 
2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима. 
4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються. 



Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо. 
2. Підкреслюй інтерес дітей до нового. 
3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання. 
4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її. 
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок. 
6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи. 
7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує. 
8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті. 
9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 
10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї. 
11. Розсіюй страх у талановитих дітей. 
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати. 
13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви. 
14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент. 
15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів. 
16. Розвивай критичне сприйняття дійсності. 
17. Вчи доводити починання до логічного завершення. 
18. Впливай особистим прикладом. 
19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання. 
20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення. 
21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят. 
22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації. 
23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках. 
24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук. 
25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський). 


Якості, якими має володіти вчитель
для роботи з обдарованими дітьми

1. Бути доброзичливим і чуйним. 
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси. 
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку. 
4. Мати широке коло інтересів. 
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей. 
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту. 
7. Володіти почуттям гумору. 
8. Мати живий та активний характер. 
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду своїх поглядів і до постійного самовдосконання. 
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд. 
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим. 
12. Володіти емоційною стабільністю. 
13. Уміти переконувати. 
14. Мати схильність до самоаналізу. 


                                  16 якостей сучасного вчителя

Сучасний інформаційний педагогічний портар We Are Teachers опублікував цікаву інфографіку про 16 якостей сучасного вчителя. Ви можете побачити цей список.
  • Ці 16 різних ідей поділяються на кілька основних принципів. Одна з цих підкреслює необхідність наявності бажання спробувати нові речі. Сучасний вчитель повинен прийняти зміни, перейти в світ своїх учнях і вийти за межі своєї зони комфорту.
  • Вчителі повинні допускати помилки, уразливість та загальну слабкість як своїх учнях, так і самих себе. Ніхто не може насправді навчитися, якщо не відбувається якась помилка разом з успіхами. Це необхідно для того, щоб навчитися справлятися з невдачею і показати різницю між тим, що працює, а що ні.
  • Останній важливий момент полягає в тому, що навчання має бути спільним зусиллям між учнями та учнями. Учителям слід вчитися разом зі своїми учнями і не боятися просити інших про допомогу. З іншого боку, студенти повинні грати активну роль у навчанні.





              Короткі поради, як боротися з професійним вигоранням





5 завдань на розвиток мовлення для молодших школярів

Історія за малюнком
Учень повинен придумати історію за одним або кількома малюнками, які йому запропонував вчитель. Це може бути як коротенька розповідь на кілька речень, так і велике творче завдання.
Наприклад, для дошкільнят чи першокласників вчитель може підготувати картинку з певними героями. Завдання дітей — розповісти про героя, вигадати, що він робить чи робитиме, також можна дати йому ім’я. Дуже добре, коли вчитель першим для зразка розповідає свою історію. Тоді в дітей буде певний алгоритм. Учні запам’ятовують деякі фрази вчителя та можуть використовувати їх у своїй розповіді.
Щоб ускладнити завдання, можна підготувати колаж із малюнків чи навіть виготовити власну книжечку. Історія може бути присвячена попередній темі чи найближчому святу. Запропонуйте дітям записати коротку оповідь під малюнками, а потім розповісти її класу.
Старші учні можуть розробити проект. Наприклад, історію, що висвітлює важливі соціальні теми: охорона довкілля чи права людини. Вчитель може підготувати картинки з певними ситуаціями, а діти за ними створять розповідь і дадуть поради, як діяти. Головне, щоб кожен вільно висловлював свою думку.


Читання з передбаченням
Для цього завдання слід підібрати книжку з розгорнутим сюжетом. Для початку варто зачитати назву історії та запитати дітей, про що на їхню думку, може йтися в тексті. Коли кожен висловився, вчитель починає читати сам твір. Він робить паузи в місцях, де подія логічно не завершилась, і запитує у дітей, що може далі відбутись у книжці. Можна ставити конкретні запитання, як-от «На вашу думку, як вчинить герой?» Тоді діти по черзі висловлюють припущення. Для найменших можна скласти схему з допоміжними фразами, за якою вони будуватимуть свою розповідь.
Навіть якщо учні повторюватимуть думки одне одного, дозвольте їм висловлюватись. У такому разі запропонуйте використати фразу «Я погоджуюсь із…».
Це завдання не лише позитивно впливає на мовлення дітей, а й розвиває уяву та критичне мислення школярів.


Лист для себе
Це завдання складається з двох частин: у першій діти пишуть, у другій — розповідають. Вчитель записує на дошці теми для роздумів. Наприклад: «Якби я був чарівником», «Яким буде світ через 100 років», «Моє улюблене свято». Учні обирають кожен до вподоби та записують свої думки. Ті, хто ще не вміє писати, можуть намалювати малюнок. На виконання цієї частини завдання потрібно виділити конкретний проміжок часу, зазвичай вистачає 10–15 хвилин.
Потім діти по черзі висловлюють свої думки. Можна запропонувати їм почати розповідь словами «Я обрав тему…»
Не примушуйте всіх учнів розповідати про те, що вони написали. Це має бути за бажанням. Але важливо організувати клас так, щоб усі уважно слухали того, хто говорить і могли поставити запитання.
Підберіть теми, які дозволять дітям проявити фантазію. Або дозвольте учням самим їх придумати. Так їм буде цікавіше і діти проявлять більше ініціативи.


Герой дня
Вчитель визначає одну тему для всіх дітей і кожного дня хтось з учнів готує розповідь. Наприклад, для першого класу чудово підійде тема «Моя улюблена іграшка». Вчитель визначає, хто на який день готує свою розповідь. Учень приносить до школи свою іграшку, щоб презентувати. Він сідає на стілець посередині класу та розповідає підготовану історію. Учитель може заздалегідь запропонувати структуру розповіді або ставити навідні запитання у ході презентації. Наприкінці інші учні можуть розпитувати оповідача.Важливо, аби щодня був герой, який підготував розповідь. А також, щоб кожен учень класу взяв участь у такій презентації.
Старшим школярам можна запропонувати тему «Вперше в житті»: кожен готує розповідь про те, що він робив перший раз. Наприклад, як вперше поїхав на велосипеді чи про свою першу подорож або першого домашнього улюбленця.
Це завдання вчить дітей не лише грамотно формулювати думки, а й публічно виступати та зацікавлювати слухачів.


Зворотний зв’язок
Головна мета цього завдання — дати зрозуміти учням і вчителю рівень засвоєння матеріалу уроку. Але оскільки діти регулярно висловлюють свої враження вголос, це позитивно впливає на розвиток їхнього мовлення.
Суть завдання в тому, що школярі по черзі висловлюються про урок чи певне завдання. Наприклад, учні розгадували кросворд за однією з тем природознавства. Після завершення уроку вчитель просить дітей сісти у коло і по черзі коротко розповісти, що сподобалось у цьому завданні. Також можна питати, що було важко виконувати або яка інформація була новою.
Якщо робити це регулярно, то в педагога буде чітка картина того, як діти працювали на уроці, на що варто звернути увагу, а що є для учнів легким. А ті навчаться стисло та влучно висловлювати свої думки.








Немає коментарів:

Дописати коментар

  24 березня відзначається Всесвітній та Всеукраїнський день боротьби з туберкульозом. З метою попередження цього захворювання була проведен...