Психічне здоровʼя – це рівень психологічного благополуччя, який визначається не тільки відсутністю психічних захворювань, а й рядом соціально-економічних, біологічних й факторів, що відносяться до навколишнього середовища.
Благополуччя особистості охоплюється реалізацією її здібностей, подоланням нормальних життєвих напружень, можливостями протистояти звичайним життєвим стресам, плідно працювати.
Всесвітня організація охорони здоровʼя виділяє наступні критерії психічного здоровʼя:
– усвідомлення і відчуття безперервності, постійності та ідентичності свого фізичного і психічного «Я»;
– почуття сталості та ідентичності переживань в однотипних ситуаціях;
– критичність до себе та своєї власної психічної продукції (діяльності) та її результатами;
– відповідність психічних реакцій (адекватність) силі й частоті середовищних впливів соціальним обставинам і ситуацій;
– здатність самоконтролю над поведінкою відповідно до соціальних норм, правил, законів;
– здатність планувати власну життєдіяльність і реалізовувати ці плани;
– здатність змінювати спосіб поведінки залежно від зміни життєвих ситуацій і обставин.
Психічне здоровʼя людини тісно повʼязане із наявністю і збереженням психологічної стійкості. Психологічна стійкість охороняє особистість від дезінтеграції й особистісних розладів, створює основу для внутрішньої гармонії, забезпечує реалізацію фізичних і духовних потенцій людини.
Стійкість до подолання труднощів, збереження віри в себе, упевненості в собі, своїх можливостях, досконалість психічного саморегулювання – це невідʼємні складові психічного здоровʼя.
Як можна самостійно піклуватись про своє психічне здоров’я:
– Повноцінний сон (перш за все, мозок сприймає недосипання як тривожність, що змушує його працювати у напруженому режимі)
– Збалансоване харчування (дієта з великою кількістю поживних речовин і низьким вмістом жирів може запобігти депресії та зменшити її симптоми).
– Фізична активність
Щоб рухатися, не обов'язково йти до спортзалу або на пробіжку. Важливо, щоб тіло працювало, а як саме — питання вибору. Комусь подобаються командні ігри на зразок волейболу, хтось віддає перевагу танцям, а хтось — пішим прогулянкам.
Активність необхідна не тільки для тіла, але і для мозку. Наприклад, щоденна 20-30 – хвилинна прогулянка покращує когнітивні функції мозку.
– Соціальна інтеграція: спілкування з колом підтримки.
У відносинах ми ділимося своїми почуттями, нас розуміють, ми отримуємо підтримку і самі підтримуємо інших. Можливість віддавати важлива для нас не менше, ніж можливість отримувати. І ще важлива деталь: якщо люди навколо вас вміють бути щасливими, ви вчитеся цього ж у них.
Важливо розширювати професійні зв’язки, спілкуйтися з людьми з такими ж захопленнями або такими ж професійними обов’язками. Це потрібно не тільки для психологічного комфорту, але і просто щоб отримати знання.
– Заняття активностями (зокрема такими, які приносять задоволення і відчуття того, що робиться щось змістовне).
- Завжди продовжуйте вчитися
Зовсім не обов’язково вчити нові іноземні мови чи отримати чергову вищу освіту. Важливий сам процес: читайте професійну літературу, щоб розвивати навички; ходіть на кулінарні курси; читайте науково-популярні та художні книжки; дізнавайтеся нові схеми в’язання або робіть оригінальні підставки для зберігання велосипеда...
Якщо тема вам не цікава, не вчіть її тільки тому, що вже почали. Переходьте до заняття, яке принесе мозку задоволення. Змінювати заняття навіть корисно, тому що так доводиться перемикатися між різними видами діяльності.
- Робіть добро
Це простіше, ніж здається. Не обов'язково шукати бабусь, щоб перевести їх через дорогу, чи жертвувати частину зарплати в фонди.
Достатньо сказати «спасибі» водієві, який довіз вас вранці до роботи, побажати доброго ранку охоронцеві, посміхнутися касиру в супермаркеті.
