Коли весна травневим
ранком
Бентежить в жилах юну кров,
На свято школи урочисте
Усі збираємося знов.
Шкільне подвір’я забуяло цвітом.
Яка чарівна і тривожна мить!
Для нас усіх сьогодні вкотре
Веселий дзвоник продзвенить
Той, хто лякається часу невпинного,
Істини вічної ще не дійшов:
Все добігає кінця неодмінного,
Щоби колись розпочатися знов.
Щоб наближати щасливі хвилини ті,
Розпис зірок, доброти торжество,
Міст до Майбутнього вже перекинуто,
Дзвоник Останній – ось назва його!
Ось срібний голос дзвоника лунає,
І учнів до канікул кличе враз,
В однім пориві всі серця єднає.
Щасливо, друзі, всім у добрий час!
Немає коментарів:
Дописати коментар